17.03.2017

Застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю у запитаннях та відповідях

Застосування положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю у запитаннях та відповідях

1. Які існують типи декларацій, коли їх слід подавати і який звітний період вони  охоплюють

Законом передбачено чотири типи декларацій суб’єкта декларування:

1)  щорічна  декларація,  яка  подається  у  період  з  00  годин  00  хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така  декларація  охоплює  звітний  рік  (період  з  01  січня  до  31  грудня включно),  що  передує  року,  в  якому  подається  декларація,  та  містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;

2)  декларація  суб’єкта  декларування,  який  припиняє  діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.

3)  декларація  суб’єкта  декларування,  який  припинив  діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається  до  00  годин  00  хвилин  01  квітня  року,  наступного  за  звітним роком, у якому було припинено  таку  діяльність.  Така  декларація  охоплює звітний  рік  (період  з 01  січня до 31 грудня включно),  що  передує  року,  в якому  подається  декларація,  та  містить  інформацію  станом  на  31  грудня звітного року;

4)  декларація  суб’єкта  декларування,  який  є  особою,  що  претендує  на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, що подається до призначення або обрання особи на посаду. Така  декларація  охоплює  звітний  рік  (період  з  01  січня  до  31  грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь  у  конкурсі),  якщо  інше  не  передбачено  законодавством,  та  містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

 2.  Чи  слід  подавати  щорічну  декларацію  та  декларацію перед припиненням  діяльності,  пов’язаної  з  виконанням  функцій держави  або  місцевого  самоврядування,  якщо  суб’єкт декларування звільняється  до 1 квітня?

Якщо  суб’єкт  декларування  звільняється  або  іншим  чином  припиняє діяльність,  пов’язану  з  виконанням  функцій  держави  або  місцевого самоврядування,  до  подання  ним  щорічної  декларації  за  попередній  рік (наприклад,  15  січня  2017  року),  то  він  повинен  подати  декларацію,  яка охоплює  період  з  1  січня  2016  року  до  14  січня  2017  року  включно,  тобто період,  який  не  був  охоплений  раніше  поданими  деклараціями.  При  цьому щорічна декларація за 2016 рік не подається.

Якщо  ж  суб’єкт  декларування  припиняє  діяльність,  пов’язану  з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, після подання щорічної  декларації  (наприклад,  15  квітня  2017  року),  то  подається декларація,  що  охоплює  період  з  1  січня  до  дня  перед  днем  подання декларації (тобто до 14 квітня включно).

 3. Як заповнювати декларацію, якщо член сім’ї відмовляє у наданні необхідної для декларування інформації суб’єкту декларування?

Якщо  член  сім’ї  суб’єкта  декларування  відмовив  йому  у  наданні  всієї або  частини  інформації,  що  повинна  бути  відображена  в  декларації,  і  при цьому самому суб’єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних  полях  електронної  форми  декларації  помітку  «Член  сім’ї  не надав  інформації». Якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних  джерел  (наприклад,  правовстановлюючі  документи,  відповідні державні реєстри), то суб’єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію. Якщо члену сім’ї відповідна інформація не відома і вона не може бути ним  отримана  із  офіційних  джерел  (наприклад,  правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то у відповідних полях електронної форми  декларації  слід  обрати  помітку  «Не  відомо»  (якщо  така  помітка доступна у відповідному полі згідно з Технічними вимогами до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що затверджуються Національним агентством).

4. Чи  слід  декларувати  майно,  якщо  суб’єкт  декларування користувався ним упродовж року, але станом на 31 грудня вже не користується?

Більшість  об’єктів  декларування (а  саме:  нерухомість,  об’єкти незавершеного  будівництва,  цінне  рухоме  майно,  транспортні  засоби,  цінні папери,  корпоративні  права,  юридичні  особи,  кінцевим  бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, нематеріальні  активи,  грошові  активи,  фінансові  зобов’язання,  членство  в громадських  об’єднаннях  або  входження  до  їхніх  органів)  декларується відповідно  до  їх  наявності  станом  на  останній  день  звітного  періоду. Наприклад,  при поданні щорічної декларації, якщо зазначені об’єкти станом на  31  грудня  попереднього  року  не  перебувають  у  володінні,  користуванні або власності розділи декларації) суб’єкта декларування або членів його сім’ї, то вони не повинні відображатися в декларації, навіть якщо вони  перебували  на такому праві упродовж певного часу у звітному періоді. Водночас  щодо  деяких  об’єктів  Закон  передбачає  їх  декларування незалежно  від  наявності  станом  на  останній  день  звітного  періоду.  Це стосується доходів, у тому числі подарунків, які були отримані (нараховані) у звітному  періоді,  видатків  та  правочинів,  вчинених  у  звітному  періоді, посади  чи  роботи,  що  виконувалися  за  сумісництвом.  Наприклад,  Закон зобов’язує декларувати видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на  підставі  яких  у  суб’єкта  декларування  виникає  або  припиняється  право власності,  володіння  чи  користування,  у  тому  числі  спільної  власності,  на нерухоме  або  рухоме  майно,  нематеріальні  та  інші  активи,  а  також виникають фінансові зобов’язання. Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмета правочину) перевищував 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного року. Зазначені видатки та правочини відображаються  незалежно  від  того,  чи  залишається  предмет,  який  був придбаний  (набутий)  внаслідок  відповідного  видатку  чи  правочину,  у суб’єкта декларування станом на кінець звітного періоду.

5. Якими  є  правила  зазначення  вартості  об’єктів  декларування  в декларації?

За  загальним  правилом  інформація  про  вартість  відповідного  майна повинна вказуватись на дату набуття права власності на нього (як зазначено в документі,  на  підставі  якого  було  набуто  право  власності)  у  грошовій одиниці  України  або  на  дату  набуття  майна  у  володіння  чи  користування, якщо  не  йдеться  про  власність.  При  цьому  вартість  об’єктів  декларування, що  перебувають  у  володінні  чи  користуванні  суб’єкта  декларування  або члена  його  сім’ї,  зазначається  у  випадку,  якщо  вона  відома  суб’єкту декларування  або  повинна  була  стати  відомою  внаслідок  вчинення відповідного правочину.

Правила  відображення  в  декларації  вартості  майна  мають  особливості

залежно від типу майна:

-  для  об’єктів  нерухомості  зазначається  як  вартість  на  дату  набуття об’єкта у власність, володіння або користування, так і вартість відповідно до останньої  проведеної  оцінки.  Якщо  вартість  на  дату  набуття  об’єкта  на певному  праві  не  відома  суб’єкту  декларування  і  вона  не  може  бути визначена  на  підставі  правовстановлюючих  документів,  при  заповненні відповідного  поля  декларації  про  вартість  майна  слід  обрати  помітку  «Не відомо». Те саме стосується поля декларації про вартість майна за останньою грошовою  оцінкою  –  якщо  така  оцінка  не  проводилась  чи  її  результати невідомі  суб’єкту  декларування,  при  заповненні  відповідного  поля  слід обрати помітку «Не відомо»;

-  вартість цінного рухомого майна  відображається станом на дату його набуття у власність, володіння або користування;

-  вартість  транспортних  засобів  відображається  станом  на  дату  його набуття у власність, володіння або користування;

-  вартість  цінних  паперів  відображається  відповідно  до  їх  номінальної вартості;

-  вартість  корпоративних  прав  відображається  у  грошовому  вираженні станом на дату їх набуття або – якщо проводилася грошова оцінка таких прав і результати оцінки відомі суб’єкту декларування  –  відповідно до результатів такої оцінки;

-  вартість  подарунків  у  формі,  іншій  ніж  грошова,  відображається станом на дату їх отримання суб’єктом декларування або членом його сім’ї;

-  вартість  нематеріальних  активів  відображається  станом  на  дату виникнення права власності на такий актив.

 6. Як  розрахувати  поріг  декларування  для  окремих  об’єктів декларування?

 Відповідно  до  статті  46  Закону,  окремі  об’єкти  декларування зазначаються в декларації, лише якщо їхня вартість (розмір) перевищує суму, що  становить  еквівалент  певної  кількості  мінімальних  заробітних  плат  у місячному  розмірі.  Наприклад,  цінне  рухоме  майно  (крім  транспортних засобів)  зазначається,  якщо  його  вартість  перевищує  100  МЗП;  грошові активи  зазначаються,  якщо  їхня  сукупна  вартість  перевищує  50  МЗП;

видатки зазначаються, якщо розмір видатку перевищує 50 МЗП.

При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається станом на 1 січня звітного року. У цілях вирахування розміру МЗП, під звітним роком розуміється  рік,  який  охоплений  декларацією.  Наприклад,  для  щорічної декларації, що подається  в  2017 році,  –  станом  на  1  січня  2016  року (1378  грн.).  Якщо  декларація  охоплює попередній  рік,  а  також  частину  року,  у  якому  подається  декларація (наприклад,  декларація  особи,  яка  припиняє  діяльність,  пов’язану  з виконанням  функцій  держави  або  місцевого  самоврядування,  що  подається до подання щорічної декларації, тобто до 1 квітня), то застосовується розмір МЗП станом на 1 січня попереднього року.

 7. Чи  можна  подати  виправлену  декларацію  або  іншим  чином виправити інформацію, зазначену в декларації?

 Згідно з частиною четвертою статті 45 Закону, суб’єкт декларування має право  подати,  за  власною  ініціативою,  виправлену  версію  своєї  декларації упродовж  семи  календарних  днів  після  дня  подання  відповідної  декларації. Для  цього  немає  необхідності  звертатися  до  Національного  агентства. Наприклад, якщо декларація була подана 31 березня (у будь-який час доби), то  в суб’єкта декларування  є можливість  подати  виправлену  декларацію до кінця  дня  7  квітня  (тобто  до  00  годин  00  хвилин  8  квітня).  Для  цього  слід натиснути  на  кнопку  «Подати  виправлену  декларацію»,  яка  є  видимою упродовж  зазначеного  строку  у  персональному  електронному  кабінеті суб’єкта  декларування  біля  відповідної  декларації.  При  цьому  суб’єкт декларування  має  право  подати  виправлену  декларацію  упродовж  цього терміну лише один раз.

Якщо  після  спливання  7-денного  строку  або  якщо  виправлена декларація  вже  була  подана  упродовж  зазначеного  строку  суб’єкт декларування  виявить  неповні  чи  неправильні  відомості  в  поданій  ним декларації (або у виправленій декларації), він повідомляє про це Національне агентство  через  персональний  електронний  кабінет  та  подає  виправлену декларацію згідно з рішенням уповноваженої особи Національного агентства. При цьому уповноважена особа визначає строк, який надається для подання такої виправленої декларації.

 8. За якою формою та яким чином слід подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування?

 Відповідно  до  частини  другої  статті  52  Закону,  у  разі  суттєвої  зміни  у майновому  стані  суб’єкта  декларування,  а  саме  отримання  ним  доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50  МЗП, встановлених на 1 січня відповідного  року,  зазначений  суб’єкт  у  десятиденний  строк  з  моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про  це  Національне  агентство. Зазначена  інформація  вноситься  до  Єдиного державного  реєстру  декларацій  осіб,  уповноважених  на  виконання  функцій держави  або  місцевого  самоврядування,  та  оприлюднюється  на  офіційному веб-сайті Національного агентства.

 

Начальник управління кадрової роботи та державної служби Головного

територіального управління юстиції в Одеській області                                                                                         І.М. Чумак